Стабілізатори напруги. Різновиди і підбір!

XXI століття, ознаменувався ерою інформації і технологій. Кожен день изобретается нова техніка, будь-які процеси, як на побутовому рівні, так і на промисловому автоматизуються, наш будинок завалений необхідною, а часом і не дуже електричної технікою. Все це призводить до щоденного збільшення споживання електроенергії. А враховуючи вік нашої мережі, часом перевищує пів століття, не розрахована на такі навантаження електромережі просто не справляються! Як наслідок ― в кращому випадку перепади напруги, в гіршому випадку коротке замикання.

Проблеми перепадів напруги в електромережі, короткого замикання, короткострокових високовольтних імпульсів – вирішує автоматичний стабілізатор напруги. Але для вибору потрібного Вам стабілізатора напруги, необхідно знати різновиди, відмінності, а також недоліки і переваги конкретних моделей, які будуть высветлены в цій статті.

Всі стабілізатори напруги залежно від підведення кількості фаз в будинок ― поділяються на однофазні і трифазні. Як правило, в житлових приміщеннях використовуються однофазні стабілізатори напруги (220В.)

Однофазні нормалізатори напруги встановлюються як на окремі побутові прилади, так і для всього приміщення. Спочатку, Вам як покупцю, необхідно визначитися з потужністю стабілізатора напруги. Для цього, потрібно підсумувати потужність всіх Ваших домашніх електроприладів, включаючи освітлення. Також, якщо напруга в домашній електромережі знижений, то необхідно враховувати, що при зниженій напрузі – потужність стабілізатора напруги для дому зменшується. Рекомендуємо брати стабілізатор напруги з запасом по потужності до 20%. Тобто якщо сума споживаної потужності всіх побутових електроприладів в будинку 9000Вт, то Вам необхідний стабілізатор з потужністю не менше 11 кВт.

Другим важливим чинником при виборі стабілізатора напруги для будинку, є «діапазон робочих вхідних напруг» і «точність вихідної напруги» нормалізатора. Від цих показників буде залежати тільки якість електромережі при зниженому або підвищеній напрузі. Тим краще вважається стабілізатор, чим ширше діапазон нижнього і верхнього значення вхідної напруги, яке Ваш стабілізатор може вирівняти в 220В на виході.

Т. о., перед покупкою стабілізатора, Вам необхідно виміряти напругу в будинку в пікові моменти, коли напруга досягає критичних значень (вище або нижче 220В). Виходячи з цього і потрібно вибирати конкретний стабілізатор напруги. У середньому стабілізатор напруги має діапазон вхідних напруг від 150 до 250 В. При цьому вихідна напруга стабілізується в 220В., з відхиленням точності не більше 10%. Чим менше цей відсоток, тим стабілізатор працює точніше, а отже і краще.

ПОВТОРЮСЯ, що при зниженій напрузі ― стабілізатор втрачає в потужності. У технічних характеристиках кожного стабілізатора напруги, повинна бути інформація про мінімальній потужності нормалізатора, при мінімальній вхідній напрузі, стабилизирующимся в 220В.

Третій фактор при виборі автоматичного стабілізатора напруги однофазного є тип стабілізатори. Вони бувають трьох основних типів: механічні (релейні), електромеханічні (сервопривідні) і електронні (сімісторние, тиристорні). Кожні з них використовується в житлових і виробничих, а також володіють певними плюсами і мінусами. Не будемо вникати в особливості технічних характеристик, а порівняємо пристрою на рівні користувача:

Релефный стабілізатор напруги ― найпростіший тип нормалізатора, має відмінне низьку вартість. Його особливостями є гучна робота, при вирівнюванні напруги він клацає, має не великий діапазон вхідної напруги і не високу точність стабілізації. При перепадах напруги відчувається миготіння лампочок. На ринку України, представлений, в основному, дешевими китайськими моделями. Головна перевага, звичайно ж, ціна. Китайські стабілізатори цього типу, слід купувати з запасом потужності, т. к. за фактом потужність стабілізатора буде на 20-30% менше від номіналу.

Сервопривідний стабілізатор напруги – головною перевагою є висока точність підтримки вихідної напруги (220В. +/-1,2%), а також плавність стабілізації (не блимають лампочки). Має, як правило, не висока швидкодія і високий знос, при частих перепадах. Працює тихіше, ніж релейний, але в окремих випадках можна чути дзижчання. Сервоприводні стабілізатори напруги представлені на ринку України, переважно китайськими брендами.

Симісторний стабілізатору напруги притаманні як плюси, так і мінуси. Маючи чисту синусоїди, не спотворює частоту струму. Крім цього симісторні стабілізатори тихо працюють практично безшумно. Мають кращі показники швидкодії, широкий діапазон вхідних напруг. В залежності від моделі нормалізатора, володіють точністю вихідної напруги 220V (+/-1,5 ― 8%). Має низький знос, а отже великий термін служби. Головними недоліками є ступеневе регулювання напруги, що тягне за собою миготіння лампочок при перепадах, і звичайно ж – ціна! На ринку України, переважна більшість симісторних та тиристорних стабілізаторів напруги представлено Українськими виробниками.

Слід зазначити, що важливу роль у виборі стабілізаторів напруги, потрібно приділяти гарантії. В релейних моделях це 1-2 роки. У сервопривідні пристроях це 1-2, у кращому випадку 3 роки. Симісторні моделі мають гарантію 3-5 років і більше.

Не дивлячись на всі недоліки та переваги окремих моделей, всі три типи стабілізаторів користуються популярністю у певної категорії споживачів і цілком придатні для наших електромереж!

Як підсумок, можна сказати, що для вибору стабілізатора напруги для будинку, потрібно не тільки розбиратися в їх види та характеристики, а ще й знати точно проблему Вашої електромережі, і особливості експлуатованих електроприладів. Т. к. для роботи побутового приладу, що має необхідність у точному напрузі (220В.) – це одна модель стабілізатора, для електроприладу, що потребує правильної частоті струму (50Гц.) – це інший, для електромереж з зниженим напругою – третій, для захисту від високовольтних імпульсів – четвертий, і т. д.